Бронза

Бронза

Бронза являє собою сукупність металів та неметалів з міддю.

│Бронза (типова) – це суміш міді, олова і фосфору в розрахунку Cu – 94.65%, Sn – 5% , Р – 0.35% за співвідношенням. Олово може входити до складу бронзи у кількості – від 1,25% до 10%.

Історія відкриття бронзи сягає ще часів до н.е..

Перші згадки про бронзу ділять на два відмінні географічно-вікові періоди:

–        IV ст. до н.е. – Мала Азія та весь Кавказ;

–        II ст. н.е. – Китай.

           │Найпоширеніший склад давньої бронзи – сплав міді та арсену.

Виготовляти бронзу стали з метою укріплення міді – цей метал був надто м’яким і не годився для знарядь праці. У пошуках міцніших мідних руд стали видобувати породи Ar, Sn, Sb та Ag.

Температура плавлення різних видів бронзи коливається від 950 до 1200◦С.

Кінець V ст. до н.е. став початком добування бронзи, схожої на сучасну. У Північному Кавказі налагодили добування руд Стибію та Арсену. Саме їх суміш з міддю і утворила міцний сплав – бронзу.

У той же час Середземномор’я і Схід навчились варити якісніший сплав з вмістом олова 5-15%.

ІІІ ст. до н.е. – на Піренейському півострові добувають каситерит – олов’яну руду.

               │Регіони багаті на олово – Південна і Центральна Європа. 

                 Регіони багаті на мідь – Балкани, Карпати, Альпи.

Властивості бронзи

–         антифрикційність;

–         корозійна стійкість;

–         гарні ливарні властивості;

–         здатність до обробки різанням;

–         високі механічні властивості.

     │В Україні вперше сплави міді почали виготовляти ще трипільські   племена у V ст. до. н.е..

      Поклади сировини знайдені в районі Південного Бугу, Дністра, Дніпра та на Волині.

Види бронзи

–         арсенові

Забарвлення такої бронзи від червоно-золотавого до білого.

Домішки арсену (0,5%) додають ковкості і щільності, твердості, зменшує температуру плавлення суміші. Якщо вміст арсену більше 8% – сплав стає крихким.

Найдавніші згадка про арсенову  бронзу датовані

V ст. до н.е. (Іран),

IV ст. до н.е. (Закавказзя)

ІІІ ст. до н.е. (Німеччина, Португалія, Іспанія)

–         олов’яні

Саме з ІІІ тис. до н.е., коли почали виготовляти олов’яні бронзи офіційно почався бронзовий вік.

Спочатку до міді додавали одночасно і олово і арсен, лише у Тайланді того часу виготовляли бронзу з додаванням олова.

Олово додають в руду в вигляді його двооксиду – каситериту SnO2.

Регіони поширення каситериту у світі – Малайзія, Британія, Саксонія, Нігерія, Китай та Богемія.

Домішки олова додають ливарні властивості сплаву, збільшують його пластичність, з’являється можливість холодного кування ( якщо вміст олова більше 5% збільшується крихкість).

–         інші брози

За відсутності олова чи арсену ( через їх дорожнечу) в давнину для виготовлення бронзи додавали інші легуючі сполуки – нікель, свинець, цинк  та сурьму.

Сурьмяні бронзи були крихкими, але досить широко виготовлялись на Закавказзі.

Бронза із значним вмістом міді виплавлялась у Індії.

│У бронзі найпоширенішими легуючими елементами є олово або арсен

Особливості маркування

Бронзові сплави позначають особливо

Бронза – Бр.

Легуючі елементи позначаються першими буквами їх назви

Al (алюміній) — A

Be (берилій) – Б,

Fe (залізо) – Ж,

Si (кремній) – К,

Mg (магній) – Мг,

Mr (марганець) – Мц,

Ni (нікель) – Н,

Sn (олово) – О,

Pb (свинець) – С,

P (фосфор) – Ф,

Zn (цинк) – Ц

Позначення складу – БрО6,5Ф0,4 (після символу елемента вказано його % вміст)

Застосування бронзи

Залежно від вмісту легуючого елемента

–        БрО4Ц3 – струмопровідні пружини, хімічна апаратура;

–     БрК3Мц1 – пружини, зварні конструкції, деталі для суднобудування.

One Reply to “Бронза”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *